поплутаний

поплутаний: -а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до поплутати.

2) у знач. прикм. Позбавлений певного порядку, з вигинами, перехрещеннями, переплетеннями і т. ін. || Який характеризується несподіваними переходами (про мелодію).

3) у знач. прикм., перен. Позбавлений правильності, логічної стрункості (про думки, мову, розрахунки і т. ін.). || Безладний.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

поплутаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
попутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до попутати. || попу/тано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний … Український тлумачний словник
звикланий — на, не, Ол. Сплутаний, поплутаний … Словник лемківскої говірки
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике